Потертый плащ, в глазах - тоска,
Слова - избиты смертной скукой -
Зачем ей, право, голова?
Вполне достаточно и уха,
Чтобы услышать что - нибудь,
Про чью-то драму иль идиллию,
И в стихотворный ритм впихнуть
И подписать свою фамилию.
Она повсюду сеет смерть,
Летает следом за поэзией,
И умоляет ее съесть
Хотя б кусочек ее плесени.
И если клюнешь на обман,
Какую бы ни взял ты тему бы,
Ты не поэт, а графоман,
И истина в том несомненная.
Банальность - то же воровство,
Лукавства и обмана происки,
Поэзия - всегда родство
И с честью и с большим достоинством.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Оцените произведение:
(после оценки вы также сможете оставить отзыв)
Поэзия : Все пройде... - Cветлана Касянчик Цей вірш присвячений моїй дорогій сесричці, Вірі, якій довелося пережити великі труднощі, з яких вона ще й зараз до кінця не вибралась. Але вона живе надією (як і всі ми). 6 червня, 2007 року, по дорозі з Київського аеропорту в Нововолинськ, місто її дитинства, вона і її друзі попали в автокатастрофу. Вона і двоє її друзів їхали з США в гості. Їх зустрічати виїхали друзі і родичі. У тій катастрофі загинуло 6-ро людей, троє з загиблих були її дуже близькі друзі. З трьох, що їхали з Америки, залишилася живою тільки вона одна, зранена, з поломаними кістками. До цього дня вона знаходиться в Україні, де проходить лікування. Сьогодні в неї День народження. Ми, її родина, і друзі щиро вітаємо Вірочку з цим днем і щиро бажаємо їй повного одужання і багато щастя.
